такие же

Вчера ехали в метро с компанией из четырех глухонемых женщин разного возраста.
Они что-то горячо и весело обсуждали между собой. Ну, как обычные женщины - все "говорили" одновременно.
И, как обычные женщины, конечно же, перебивали друг друга. Знаете как?

Они хватали друг друга за руки :)))

експеримент є експеримент

Я запропонувала Л., щоб ми відсьогодні почали спілкуватися так, що я з ним говорю українською, а він зі мною - англійською.

...І в домі запанувала тиша :)

Моїм салом мене ж по носі: Л. англійською спілкується вільно, чого не скажеш про мою українську. А він, натомість, українську розуміє вже абсолютно. Тобто експеримент триває виключно наді мною.

Проста пропозиція кави чи чаю переривається в мене численними "еееее....тобто... як це... "

А коли Л. вирішив поділитися зі мною радістю, розповівши (нагадаю, англійською) новину про якусь космічну станцію, мій мозок перегрівся так, що подрузі, яка саме зателефонувала, я відповіла цілком інтернаціонально:

- Hello! Бля... Альо!

Почала читати статтю про присутність російських військ у Сирії, зрозуміла, що подумки автоматично перекладаю її з російської на українську.
Мій внутрішній процесор плаче і вимагає  - вєрнітє мєня в зону камфорта!

Я мовчки сперечаюся з ним, мовляв, майже всі твої раніш російськомовні друзі останні півтора року затято спілкуються українською, в цьому сенсі, як не дивно, God bless russia, а ти знов якесь гальмо.

І, між іншим, Л. вже дивиться серіали іспанською, вільно перекладає и тепер збирається вивчати голандську. Як тобі не соромно скаржитися? Ганьба.

...Але, може, краще було б взагалі дати обітницю мовчанки?

то ли пожаловалась, то ли похвасталась

Русскоязычный Л. отвечает мне по-английски между фразами своего сегодняшнего он-лайн урока по-испанскому, в то время как я задаю ему вопросы по-украински.

Лингвистические способности этого человека меня уже больше пугают, чем восхищают. Заснёт - попытаюсь его разобрать. Может, андроид?